- візвання
- -- візвання (356)<пол. wezwanie — повістка; [MО,VI]
Толковый украинский словарь. 2014.
Толковый украинский словарь. 2014.
звання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
звання — я/, с. 1) Офіційно присвоєна назва, яка означає фах, ступінь кваліфікації у певній галузі або службовий стан. || Офіційно присвоєна почесна назва як нагорода за заслуги в галузі якої небудь діяльності. 2) Назва, що означає належність до якого… … Український тлумачний словник
звання — [зван :а/] н :а/, р. мн. зван … Орфоепічний словник української мови
звання — Те саме, що сан духовний … Словник церковно-обрядової термінології
відізвання — я, с. Дія за знач. відізвати … Український тлумачний словник
завізвання — я, с., діал. Повістка. || Запрошення … Український тлумачний словник
завізвання — повістка, виклик [VI] … Толковый украинский словарь
відізвання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
завізвання — іменник середнього роду діал … Орфографічний словник української мови
сан духовний — Звання духовної особи, що відображає її місце всередині церковної ієрархії за перевагою честі й влади: протодиякон, архидиякон, протоієрей, протопресвітер, архимандрит, ігумен, єпископ, архиєпископ, митрополит, патріарх; звання … Словник церковно-обрядової термінології